Національна інформаційно-комунікаційна освіта

Завдання регіонального інформаційно-комунікаційного закладу освіти

Інформаційно-комунікаційний заклад освіти є освітнім закладом з мережним комп’ютерним програмно-апаратним комплексом з ієрархічною (багаторівневою) структурою, що забезпечує:

організацію навчального процесу в закладі освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання на основі мережних навчальних ресурсів: використання готових освітніх мережних ресурсів, створення власних освітніх ресурсів, участь в українських та міжнародних освітніх проектах, дистанційне навчання;
впровадження комп’ютерних технологій в систему життєдіяльності закладів освіти (ведення шкільної документації, підготовка звітності, статистика, алфавітна книга, електронні класні журнали, бухгалтерія, інше на базі діючої системи інформаційно-освітнього середовища);
взаємодію відділу освіти районної державної адміністрації з підпорядкованими закладами освіти: електронна пошта, отримання звітів, збір статистики, ведення єдиної бази даних з різними рівнями доступу для різних груп користувачів (працівники апарату відділу освіти, методичні служби, керівники установ освіти, учителі, учні, батьки);
взаємодію з єдиною інформаційно-управлінською системою забезпечення життєдіяльності регіону, виконуючи роль її складової частини.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання

Один із найважливіших напрямків інформатизації суспільства – інформатизація освіти – пропонує широке використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій у процесі навчання і виховання, в керівництві навчально-виховним процесом, автоматизації інформаційно-методичного забезпечення закладів освіти.

Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, духовному розвитку держави потребують нового відповідного підходу до навчання та виховання. Це зумовлено тим, що вже зараз суспільство активно використовує нові інформаційно-комунікаційні технології в повсякденному житті. Комп’ютери, ноутбуки, кишенькові комп’ютери, мобільні телефони, DVD програвачі вже зараз міцно ввійшли в побут. Тому так важливо саме зараз переглянути освітню галузь в плані використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання (ІКТН).

Розвиток освітньої системи з врахуванням завдань ІКТН в Україні повинен призвести до:

появи нових можливостей для оновлення змісту та методів навчання дисциплін і розповсюдження знань;
розширення можливості одержання освіти для великої кількості учнів;
інформатизації середньої освіти, яка спрямована на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу шляхом створення єдиної інформаційної структури;
побудова індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб школи; випуск електронних підручників;
створення в Україні індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є передумовою для реалізації ефективних стратегій досягнення мети освіти;
індивідуалізації навчання за умови масовості освіти.

Для досягнення зазначених результатів необхідно:

Створення загальної державної інформаційно-аналітичної системи управління освітою. Така система має використовувати сучасні комунікативні технології та технології розподіленої обробки інформації.
Впровадження таких правових норм, які гарантують права всіх громадян на отримання освіти на рівні, встановленому державними стандартами та створення інформаційної системи державного оцінювання знань учнів.
Створення сприятливих умов для розвитку сектора національної економіки, який орієнтований на ринок освітньої продукції та послуг.
Створення національного ринку конкурентоспроможних програмних засобів та технологій навчального призначення, інтегрованого у світовий ринок, та державна підтримка цього ринку.

       За останні роки в зарубіжних системах освіти відбулися істотні структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. За даними зарубіжних експертів, у майбутньому кожен працюючий буде повинен мати вищу освіту – з точки зору ХХІ століття, мінімальний освітній рівень, необхідний для виживання людства. Тому не випадково, що за останні десятиріччя чисельність студентів, які навчаються за нетрадиційними технологіями зростає швидше, ніж студентів денних відділень.
       Особливо актуальним є застосування сучасних інформаційних технологій у тих сферах розумової діяльності, які є найбільш складними для сприйняття, коли складність навчання обумовлюється великою кількістю рутинної роботи. Велика кількість обчислень, яка супроводжує відшукування розв’язання тієї чи іншої задачі, не дає можливості учневі засвоїти сутність процесів і явищ, і як наслідок – не формує необхідних знань і вмінь. Особливістю сучасного навчання з використанням інформаційних технологій є самостійне формування й зміна освітнього контенту учасниками навчального процесу. Таке навчання проходить під гаслом "орієнтованість на того, кого навчають”. Це більш ніж просто адаптація традиційних програм до різних стилів навчання, це – перехід повного контролю за навчанням у руки користувачів Мережа Інтернет перетворилася з інструмента пасивного сприйняття в середовище, у якому контент створюється, дробиться на маленькі частини, міняє структуру, залежно від мети й еволюціонує, проходячи через різні "співтовариства” користувачів. У наш час стало очевидно, що освіта не обмежиться тільки робочим місцем, тому що навчання зачіпає й поєднує кожний з аспектів нашого життя: від щоденних домашніх турбот до культури й мистецтва. Отже, в остаточному підсумку, життя й навчання зіллються в єдине ціле, і саму більшу роль при цьому буде грати спілкування.
        У сучасному Інтернеті будь-який користувач зможе потрапити на будь-який необхідний освітній ресурс у будь-який час із будь-якого місця земної кулі. Технології освіти майбутнього, за прогнозами сьогоднішнього дня, будуть будуватися на основі ділових ігор у мережі й досягнень мультимедіа, а освітні ресурси будуть доступні й відкриті для користувачів. Навчання стане мобільним і буде проходити як індивідуально, так і у командах. Більшу роль буде грати зв'язок через Інтернет. Викладачі й тренери розуміють простоту й ефективність таких сучасних освітніх інструментів, як Вікіпедія, блоги та ін., і вже повноцінно їх використовують. Аудіо та відео матеріали стануть однією з основ модернізації освіти. Наприклад, навіть зараз все частіше в навчальні матеріали входять аудіокниги, які можна прослухати на іPod або mp3-плеєрі. Мобільність і велика кількість контента, який можна розмістити на сучасні носії, буде сприяти підвищенню інформованості та ерудиції.

Таким чином, необхідно відзначити, що перелік можливих напрямів і підходів до подальшого розвитку й удосконалення педагогічних програмних засобів можна істотно розширити й деталізувати у технологічному, методичному або контентному відношенні. Важливо, щоб пропоновані напрями, підходи, рішення зачіпали проблему ефективного використання ІКТН та підвищували рівень інформаційної забезпеченості сфери освіти за рахунок створення й використання нових якісних педагогічних програмних засобів та методик їх використання.

Під інформаційно-комунікаційними технологіями навчання розуміють сукупність методів та технічних засобів, які використовуються для збирання, створення, організації, зберігання, опрацювання, передавання, подання й використання інформації.

Широке впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес породжує низку проблем, які стосуються змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, гуманітаризації освіти та гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і фундаменталізації знань, підготовки й удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів, створення системи неперервної освіти, зокрема системи самоосвіти й самовдосконалення вчителів, яка забезпечувала б оволодіння ними основами сучасної інформаційної культури. Звідси випливає необхідність використання інформаційної технології в навчальному процесі, яка включає весь комплекс навчальних дисциплін з відповідно побудованим змістом, сукупність методів, організаційних форм і засобів навчання, орієнтованих на широке використання сучасної інформаційної технології в навчальному процесі, і забезпечує методологічну, спеціальну й методичну підготовку вчителя в нерозривному зв’язку з формуванням основ інформаційної культури та підготовкою до практичного використання нової інформаційної технології у своїй професійній діяльності, здатність і готовність до постійної самоосвіти й самовдосконалення, а також можливість їх здійснювати.

В. Клочко виділяє такі характерні відмінності традиційної освіти й сучасних вимог до технології навчання, на яких ґрунтується підхід до побудови методичної системи навчання математики на базі нових інформаційних технологій:

традиційна система навчання готувала фахівців до умов виробництва, яке вже функціонувало, завданням сучасної системи освіти є підготовка фахівців до маловідомих умов;
у традиційній системі освіти домінує технократичний підхід з прагматичними цілями. У сучасних умовах виникає необхідність гуманітаризації освіти;
традиційна система освіти орієнтувалась на стійку систему знань, умінь і навичок. Нині життя знань скоротилося до 3-5 років. Таким чином, необхідні еквіваленти елементів знань, які були б стійкими відносно зміни умов виробництва;
традиційна система освіти була в основному спрямована на репродуктивну діяльність, творча компонента була присутня у незначній мірі. Сучасні умови виробничої діяльності потребують творчих фахівців, які мислять нестандартно;
традиційна технологічна діяльність орієнтувалась на статичну картину світу. Нова картина світу, в якому буде працювати фахівець, невідома.

На думку М. Голованя, інформаційно-комунікаційні технології навчання мають якісні відмінності від традиційних технологій. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій не є простим придатком до існуючих методичних систем навчання, вони вносять суттєві корективи в усі компоненти методичної системи (мету, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання). Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають також суттєві відмінності між собою, зумовлені тим, що в їх основу закладено різні теоретичні засади, а також тим, що за допомогою таких технологій реалізуються різні функції навчання, і реалізуються вони по-різному.