Типи ІКТН
Проблема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувалась вітчизняними фахівцями: Б. Бєсєдіна, А. Веліховської, М. Голованя, Ю. Горошка, В. Дровозюк, М. Жалдака, Т. Зайцевої, В. Клочка, Н. Кульчицької, К. Ламонової, Ю. Лотюк, Н. Морзе, А. Олійника, К. Осенкова, А. Пенькова, С. Ракова, Ю. Рамського, В. Розумовського, Є. Смирнової, В. Чирко, В. Шавальової та інших учених, а також зарубіжними – І. Роберт.
Розглядаючи досвід провідних вчених в цьому питанні, можна визначити типізацію ІКТН за технічними ознаками – на програмні та апаратні, за функціональними ознаками – такі, що використовуються в навчанні, інструментальні, сервісні, контролюючі та ін..
Найчастіше засоби ІКТН класифікують за способом їх застосування. Пропонується наступна класифікація за способом використання вчителя:
-
використання як засобу навчання, що удосконалює процес викладання;
-
як інструмент пізнання навколишньої дійсності і самопізнання;
-
як засіб розвитку особистості;
-
як об’єкт вивчення в рамках освоєння відповідного курсу;
-
як засіб інформаційно-методичного забезпечення і керування навчально-виховним процесом;
-
як засіб комунікації;
-
як засіб автоматизації обробки результатів;
-
як засіб автоматизації процесів контролю, корекції, результатів навчальної діяльності, тестуванні, психодіагностики;
-
як засіб організації інтелектуального дозвілля.
Розглянемо зміст компонентів діяльності вчителя з урахуванням останніх досягнень в галузі ІКТН:
-
Конструктивний компонент припускає діяльність, пов’язану з побудовою уроків, позакласних заходів у визначених умовах. Збір і пошук інформації для занять доцільно використовувати різні види засобів нових інформаційних технологій: бази даних, інструментальні програмні засоби (ІПЗ), ресурси Інтернет і т. д. Комп’ютер так само може виступати як засіб навчання при використанні програмних засобів навчального призначення й інших видів ІКТН. Вчитель при цьому повинен володіти експертно-аналітичною діяльністю з оцінки програмних засобів навчального призначення й оволодіння способами створення програмних засобів навчального призначення на базі найсучасніших ІКТН: технології мультимедіа, використання комп’ютерних мереж.
-
Дослідницький компонент діяльності вчителя включає дії, що належать до процесу накопичення нових знань про педагогічні цілі і засоби їхнього досягнення, про стан об’єктів педагогічного впливу на різних етапах рішення педагогічних задач, про психологічні особливості учнів, педагогів та інших суб’єктів педагогічної системи. Частиною дослідницького компонента є вміння знаходити нові знання, вміти досліджувати власну діяльність і перебудовувати її на основі нової наукової і навчальної інформації, отриманої з різних джерел. Тобто виконання дослідницької функції припускає вміння одержання різної інформації про учнів, про стан навчально-виховного процесу й інших видів інформації; аналіз відповідей учнів, їхніх знань, умінь, навичок; наявність навичок роботи з різними інформаційними джерелами, зокрема з телекомунікаціями, для пошуку й обміну потрібною інформацією. У багатьох випадках найбільш доцільне використання засобів ІКТН як на етапі збору, так і на етапі аналізу й обробки інформації.
-
Проектувальний компонент діяльності вчителя припускає перспективне планування навчально-виховного процесу при реалізації можливостей комп’ютера автоматизувати процеси інформаційно-методичного забезпечення. Це потребує від учителя вміння моделювати, створювати моделі навчання відповідно до розвитку педагогіки, психології, інформатики. Таким чином, проектувальний компонент пов’язаний розробкою конкретних технологій навчання, у тому числі, й інформаційних.
-
Комунікативний компонент діяльності включає в себе дії, які пов’язані із взаєминами в навчально-виховному процесу різних його суб’єктів. Це безпосередній зв’язок з порадами провідних спеціалістів в області психології, педагогіки, методики. При цьому широке застосування набувають засоби передачі інформації – комп’ютерні мережі, сучасні можливості яких забезпечують можливість дистанційної освіти, коли вся взаємодія між учителем і учнями відбувається через мережу (як безпосередньо, так і в режимі on-line).
-
Організаторський компонент діяльності вчителя включає дії, пов’язані з організацією навчально-виховного процесу. Вчитель повинен вміти організувати самостійну, групову й індивідуальну роботу учнів за допомогою ІКТН, а також контроль, управління навчально-виховним процесом. Крім цього вчитель повинен використовувати засоби ІКТН в організації роботи навчального закладу.
